13.     Організація аналітичних номенклатур.

Під аналітичною номенклатурою розуміють склад (перелік) даних, які містяться в нормах, нормативах, кошторисах, квотах тощо та фактично облікованих характеристиках господарських фактів, явищ та процесів — майнових об’єктів і правових суб’єк¬тів, господарських операцій та результатів господарювання, які використовуються в аналітичному процесі для оцінювання результатів господарської діяльності, підготовки управлінських рішень. Цей склад (перелік) визначається змістом господарської діяльності конкретного підприємства, організації або їхніх підрозділів та фор¬мується в різні показники відповідно до вимог управління.

В аналітичному процесі використовують різні за характером номенклатури, які мають натуральні та вартісні характеристики.

До аналітичних номенклатур господарства включають нормативні, планові, кошторисні, фактичні та інші дані за час, який аналізують, аналогічні дані за попередні періоди або аналогічні дані інших господарств.

Показники, застосовувані в процесі аналізу господарської діяль¬ності, дістають не тільки з нормативних, фактичних та подібних до них джерел, а й із самого процесу аналізу. У процесі аналізу дістають проміжні аналітичні дані або показники. Наприклад, при факторному аналізі прибутку (доходу) після порівняння даних за минулий рік з даними поточного року дістають показник проміжного характеру — загальну суму збільшення (зменшення) прибутку порівняно з минулим роком. Ця величина, тобто проміжний показник, підлягає також обробці в процесі аналізу. Оцінка аналітичних номенклатур у синтаксичному аспекті має на меті надати показникам однорідності, оскільки аналітичні показники пов’язані зі знаковою системою (символічною інформаційною мовою), яка може змінюватися.

Для визначення переліку аналітичних номенклатур потрібно знати вимоги автоматизації: типи машин, на яких оброблятимуть аналітичну інформацію.

Вибір аналітичних номенклатур здійснюють за топологічними ознаками — основними засобами, матеріалами, коштами — та

в розрізі цільових аналітичних знань.

Аналітичне завдання — це складовий елемент топологічної теми (блок). Наприклад, аналіз праці й оплати її передбачає кілька завдань з визначення:

•        чисельності та складу працюючих;

•        використання робочого часу;

•        продуктивності праці;

•        використання фонду оплати праці тощо.

З кожного аналітичного завдання топологічної теми (блока) і для кожного етапу аналітичного процесу складають перелік аналітичних номенклатур, які в майбутньому фіксують у носіях аналітичних номенклатур.

Під час вибору показників слід ураховувати також, що кожний з них, який використовується в аналітичному процесі, має відоб¬ражувати співвідношення та характеризувати як екстенсивні, так і інтенсивні процеси. Оскільки в аналітичний процес залучають нормативну, планову, облікову, звітну системи показників, то насамперед вибирають так звані базові показники.

Вибір аналітичних номенклатур для використання в аналітичних розрахунках залежить від складу результатної інформації. Для вирішення завдань аналізу і визначення аналітичних номенклатур створюється інформаційна база даних, що передбачає системний підхід до встановлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків аналітичних показників з підсистемами АСУП.

Важливі вимоги до аналітичних номенклатур в умовах використання ПК такі:

інтеграція методів документування та кодування аналітичних номенклатур;

виявлення потоків обсягів інформації;

побудова схеми руху аналітичних номенклатур;

достовірність, повнота та місткість аналітичних номенклатур;

деталізація й агрегування аналітичних номенклатур;

гнучкість, що дає змогу своєчасно вносити зміни.

Тому для вибору аналітичних номенклатур доцільно скласти загальну схему аналізу з визначення факторів.

Мета аналітичної обробки — розкрити внутрішню закономірність в економіці господарства.